Спадщина без заповіту в Україні
Якщо людина померла, не залишивши заповіту, її квартира, земля чи заощадження не переходять автоматично тому родичу, який першим знайшов документи. Спадкування відбувається за законом, а коло спадкоємців і черговість визначає Цивільний кодекс України. Так само закон застосовують, коли заповіт визнано недійсним, він охоплює лише частину майна або призначені спадкоємці не прийняли спадщину.
Родичі нерідко помилково вважають: «я доглядав, отже все моє». Це не завжди відповідає закону. Турбота сама по собі не скасовує черг, а будинок, оформлений на одного з подружжя, може бути спільним. Перш ніж розмовляти про частки, потрібно відокремити майно спадкодавця від власності інших осіб і з’ясувати, хто справді має право спадкувати.
Черги спадкоємців за законом
Закон передбачає п’ять черг спадкування. До першої належать діти померлого, той із подружжя, хто його пережив, та батьки. До другої — рідні брати й сестри, баба та дід з обох боків. У третій черзі перебувають рідні дядько й тітка. Спадкоємці наступної черги отримують право за відсутності спадкоємців попередньої, їх усунення від спадкування, неприйняття ними майна або відмови, крім окремих законних винятків.
Четверта черга охоплює людей, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю щонайменше п’ять років до його смерті. Йдеться не просто про спільну адресу, а про сімейні відносини, спільний побут і взаємні обов’язки. Зокрема, цивільна партнерка чи партнер без зареєстрованого шлюбу не стає спадкоємцем першої черги лише через тривале спільне життя. Цей факт за потреби встановлює суд.
У п’ятій черзі — інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, причому ближчий ступінь має перевагу, а також визначені законом утриманці, які не були членами сім’ї померлого. Утриманець має бути неповнолітнім або непрацездатним й отримувати від спадкодавця матеріальну допомогу як основне джерело існування щонайменше п’ять років. Черговість іноді змінюють нотаріально посвідченим договором спадкоємців або за рішенням суду за суворих умов.
Спадщина після смерті чоловіка або дружини
Чоловік або дружина належить до першої черги за наявності зареєстрованого шлюбу на момент смерті. Однак до спадкового майна не можна просто записати всю квартиру, куплену подружжям під час шлюбу. За загальним правилом половина такого спільного майна належить тому, хто залишився живим, і не успадковується. Нотаріус може оформити відповідне свідоцтво про право власності на частку.
Ось звичайний приклад. Квартиру придбано під час шлюбу за спільні кошти, після смерті чоловіка залишилися дружина і двоє дітей, інших спадкоємців першої черги немає. Дружина зберігає власну половину квартири, а половина померлого ділиться на три рівні спадкові частки. У результаті дружина може мати дві третини квартири, кожна дитина — по одній шостій. Колишній чоловік або дружина до першої черги вже не належить, хоча питання його частки в раніше спільному майні може залишатися відкритим.
Частки дітей, батьків та онуків у спадщині
Спадкоємці однієї черги за загальним правилом отримують рівні частки. Діти від різних шлюбів мають однакові спадкові права, якщо походження від померлого юридично встановлене. Усиновлені діти прирівнюються до дітей за походженням щодо усиновлювачів; відносини з біологічними родичами після усиновлення мають окремі законодавчі особливості. Право першої черги має і дитина, зачата за життя спадкодавця та народжена після його смерті.
Онуки не завжди успадковують нарівні з живими дітьми померлого. Якщо їхня мати чи батько, які мали б спадкувати, померли раніше за дідуся або бабусю, діє спадкування за правом представлення. Онуки разом отримують частку, яка належала б їхньому померлому батькові чи матері, і ділять її між собою. Це не те саме, що смерть спадкоємця вже після відкриття спадщини, коли можуть діяти правила спадкової трансмісії.
Не кожен родич спадкує. Стаття 1224 Цивільного кодексу передбачає усунення від права на спадкування за визначених обставин, зокрема за рішенням суду в окремих випадках ухилення від надання допомоги безпорадному спадкодавцю. Одних сімейних образ або звинувачень тут недостатньо. Якщо спадкоємці хочуть змінити розміри своїх часток, закон допускає відповідну домовленість у належній формі; для нерухомого майна вона потребує нотаріального посвідчення.
Як прийняти спадщину без заповіту
Спочатку з’ясуйте, де відкривати спадкову справу, і зверніться до нотаріуса. За загальним правилом місце відкриття спадщини пов’язане з останнім місцем проживання померлого, а в окремих випадках його визначають за місцезнаходженням майна. Для певних територій під час війни діють особливі правила. Не відкладайте звернення через відсутність документа на земельну ділянку чи старого техпаспорта.
Спадкоємець, який на час смерті не проживав постійно разом зі спадкодавцем, подає заяву про прийняття спадщини. Зробити це можна особисто; дозволено також надсилання поштою або електронними засобами з належним електронним підписом і подальшим виконанням вимог нотаріуса щодо засвідчення підпису. Якщо спадкоємець постійно проживав із померлим, закон за певних умов вважає спадщину прийнятою і без заяви, але факт проживання доведеться підтвердити.
Малолітні й неповнолітні спадкоємці, а також інші прямо визначені законом особи вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не відмовилися з дотриманням спеціальних правил. Спадщину приймають як єдине ціле: не можна забрати квартиру, водночас відмовившись лише від пов’язаних зі спадщиною зобов’язань. Перед кредиторами спадкоємці відповідають у межах вартості одержаного майна.
Документи для оформлення спадщини
Для початку потрібні документ спадкоємця, дані про смерть і докази права спадкувати: свідоцтва про народження, шлюб, зміну прізвища або відповідні судові рішення. Залежно від майна знадобляться правовстановлюючі документи на нерухомість, витяги з реєстрів, відомості про землю, автомобіль, банківські рахунки. Нотаріус перевіряє склад майна й законність підстав.
Складніші справи виникають за втрати архівів, відсутності зареєстрованого права власності або спору про родинні зв’язки. Іноді достатньо повторного документа ДРАЦС чи архівної довідки, іноді потрібне судове встановлення юридичного факту. Свідоцтво про право на спадщину зазвичай видають після завершення строку прийняття; право на його одержання для спадкоємця, який прийняв спадщину, не зникає лише через те, що він звернувся значно пізніше.
Не плутайте вартість нотаріальних послуг із податком на спадщину. Оподаткування залежить від спорідненості й податкового статусу; спадщина від родичів першого й другого ступенів споріднення за встановлених законом умов оподатковується за нульовою ставкою ПДФО. Перед видачею свідоцтва попросіть розрахунок потрібних платежів, а також уточніть, чи потрібна оцінка майна для конкретної ситуації.
Строк прийняття спадщини в Україні
Загальний строк становить шість місяців від часу відкриття спадщини, зазвичай від дня смерті. Якщо право спадкоємця виникло через відмову чи неприйняття спадщини попередньою чергою, закон передбачає спеціальний тримісячний строк. Під час воєнного стану існує важливе правило: якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через місяць після її настання, строки спадкового оформлення у визначених законом випадках рахують від державної реєстрації смерті.
Коли строк пропущено, спершу перевірте, чи не вважаєтесь ви таким, що прийняв спадщину через постійне проживання зі спадкодавцем. Інакше за письмовою згодою спадкоємців, які вже прийняли спадщину, можна подати заяву нотаріусу після строку. Без такої згоди питання додаткового строку вирішує суд за наявності поважних причин. Суд визначає строк для подання заяви, а не автоматично визнає за позивачем право власності на всі об’єкти.
Як оформити квартиру та вирішити спадковий спір
Якщо спадкують квартиру, нотаріус перевіряє право власності, обтяження, частку другого з подружжя та коло спадкоємців. Після оформлення свідоцтва відомості про право спадкоємців вносять до державного реєстру. Коли власників декілька, кожен зазвичай отримує частку у праві, а не окрему кімнату.
Спори найчастіше виникають не через саму відсутність заповіту, а через документи й невиправдані очікування. Один спадкоємець вважає догляд за батьками підставою отримати все майно, другий приховує документи, третій пропустив строк і просить переглянути частки. Варто зафіксувати склад спадкового майна, перевірити прийняття спадщини кожним учасником та вимагати нотаріального оформлення або захисту права в суді.
Якщо спадкоємців узагалі немає, їх усунено, ніхто не прийняв спадщину або всі відмовилися, може постати питання визнання спадщини відумерлою в судовому порядку. Майно не стає автоматично власністю сусіда чи того, хто оплачував комунальні послуги. Найбільше допомагає проста послідовність: з’ясувати законну чергу, перевірити частку померлого, вчасно прийняти спадщину та вже потім оформлювати квартиру чи інше майно.
Залишити відповідь