Цифровізація юридичної діяльності відкрила адвокатам доступ до безлічі нових інструментів для обробки, зберігання і передачі даних. Проте водночас вона суттєво підвищила ризики витоку конфіденційної інформації. Згідно зі статтею 22 Правил адвокатської етики України, адвокат зобов’язаний забезпечити захист адвокатської таємниці будь-якими доступними технічними і організаційними засобами. Сьогодні до обов’язків правника входить не лише фізичний захист документів, а й використання шифрування електронної пошти, налаштування VPN-з’єднання, захист гаджетів двофакторною автентифікацією та регулярне оновлення програмного забезпечення.
Особливу увагу необхідно приділяти безпеці під час використання хмарних сервісів. Відповідно до практики Ради адвокатів України, адвокат, використовуючи цифрові сервіси, повинен гарантувати, що дані зберігаються на серверах, які відповідають міжнародним стандартам безпеки, таким як ISO/IEC 27001. Недбале зберігання електронної інформації прирівнюється до порушення адвокатської таємниці й може стати підставою для дисциплінарної відповідальності.
Віртуальна комунікація та етичні ризики
З поширенням відеоконференцій, месенджерів і соціальних мереж адвокати все частіше стикаються з ризиками порушення етичних норм під час електронної комунікації. Відповідно до чинних стандартів, адвокат має уникати публічних обговорень справ у соціальних мережах навіть у загальних рисах. Принцип конфіденційності та лояльності до клієнта залишається незмінним незалежно від форми спілкування.
Особливої обережності вимагають електронні консультації через нестабільні або недостатньо захищені канали зв’язку. Навіть проста переписка через загальнодоступні месенджери може порушити принцип адвокатської таємниці. Тому юрист зобов’язаний попереджати клієнта про можливі ризики та за потреби обирати безпечні засоби комунікації, такі як спеціалізовані платформи для адвокатської діяльності, що мають належне шифрування.
Рекламування послуг в Інтернеті
Реклама адвокатських послуг через Інтернет стала звичною практикою, однак вона вимагає суворого дотримання етичних норм. Стаття 11 Правил адвокатської етики України забороняє нав’язування послуг і гарантування результату. У цифрову епоху адвокати мусять бути особливо обережними при розміщенні інформації на власних сайтах, в блогах або соціальних мережах.
Неправильне формулювання рекламного повідомлення, наприклад обіцянка «гарантованої перемоги у суді», може бути розцінено як порушення професійної етики та підстава для дисциплінарного провадження. Водночас реклама повинна бути правдивою, коректною та об’єктивною. У своїх онлайн-профілях адвокати повинні обмежуватися подачею інформації про надані послуги, кваліфікацію та досвід без емоційного тиску на потенційного клієнта.
Штучний інтелект і автоматизація процесів
Впровадження систем штучного інтелекту у юридичну практику створює нові виклики для дотримання етичних стандартів. Сьогодні існують сервіси, що автоматизують підготовку документів або прогнозують судові рішення, проте їх використання не звільняє адвоката від відповідальності перед клієнтом і судом.
Відповідно до міжнародної практики, яка активно впроваджується в Україні, правник, який застосовує штучний інтелект у роботі, повинен попередити клієнта про обмеження такої технології. Адвокат має самостійно перевіряти результати роботи автоматизованих систем і забезпечувати, щоб рішення, запропоновані штучним інтелектом, не суперечили чинному законодавству та інтересам клієнта.
Крім того, автоматизація не повинна знеособлювати комунікацію між адвокатом і клієнтом. Етичні стандарти вимагають особистого підходу, а не бездумного делегування відповідей алгоритмам.
Кіберзлочинність та професійна відповідальність
Зростання кіберзагроз вимагає від адвокатів нової якості професійної обережності. Втрата або крадіжка даних внаслідок фішингових атак, зараження шкідливим програмним забезпеченням чи недостатнього захисту акаунтів може мати не лише професійні, а й кримінально-правові наслідки.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат несе повну відповідальність за дотримання вимог щодо конфіденційності незалежно від форми зберігання даних. У разі втрати даних з вини адвоката його можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності аж до позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Для запобігання таким ризикам адвокати повинні впроваджувати внутрішні політики кібербезпеки, навчати персонал правилам інформаційної безпеки та систематично проводити аудит інформаційних систем.
Етичні межі онлайн-консультацій
Розвиток технологій дозволив адвокатам розширити коло клієнтів за межами свого регіону через надання консультацій онлайн. Проте це ставить перед правниками нові етичні завдання щодо перевірки юрисдикції, де діє клієнт, і забезпечення якості послуг.
Адвокат повинен переконатися, що має право здійснювати адвокатську діяльність у відповідній юрисдикції відповідно до чинного законодавства. Надання юридичних консультацій особам із регіонів, де адвокат не має реєстрації, може бути розцінене як незаконна практика і потягти за собою дисциплінарну відповідальність.
Також етичні стандарти вимагають, щоб навіть під час онлайн-консультацій адвокат виконував свої обов’язки належним чином: ретельно збирав інформацію, перевіряв факти і надавав об’єктивні та виважені поради, як того вимагає Кодекс професійної етики адвоката.
Використання соціальних мереж і особиста репутація
Соціальні мережі стали не лише засобом комунікації, але й важливою складовою професійного іміджу адвоката. Публічні висловлювання правника можуть безпосередньо вплинути на довіру до нього як до фахівця.
Стаття 9 Правил адвокатської етики наголошує на обов’язку адвоката берегти честь, гідність і професійну репутацію. Будь-які коментарі в Інтернеті, особливо щодо актуальних судових процесів або політичних питань, повинні бути виваженими, нейтральними і такими, що не підривають довіру до адвокатури в цілому.
Публікація дискримінаційних, зневажливих або емоційно забарвлених висловлювань може стати підставою для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Збереження довіри в цифрову добу
Цифровізація юридичної діяльності принесла безліч переваг для адвокатів, але водночас породила нові етичні виклики. Захист конфіденційності, правильне використання технологій, коректна реклама послуг, дотримання стандартів онлайн-комунікації та збереження професійної репутації набули нового, ще більш відповідального значення.
Адвокат у цифрову епоху повинен не лише досконало знати законодавство і технічні аспекти захисту даних, а й постійно розвивати свою етичну свідомість. Тільки так можна зберегти довіру клієнтів і гідно нести звання адвоката в сучасному динамічному світі.
Залишити відповідь