У мирний час дезінформація здебільшого сприймалася як неприємне, але не критичне явище. Однак із початком повномасштабної війни поширення фейків стало реальним інструментом інформаційної війни. Ворог активно використовує інтернет-простір, соціальні мережі, месенджери для дестабілізації суспільства, деморалізації населення, паніки й дискредитації Збройних сил України. З погляду закону, фейк — це не просто брехня. Це дія, яка може мати тяжкі наслідки і карається законом, особливо в умовах воєнного стану.
За українським законодавством, фейк — це свідомо поширена недостовірна інформація, що може спричинити шкоду державній безпеці, громадському порядку, правам інших осіб. Найчастіше це вигадані новини про дії українських військових, нібито провали оборони, фальшиві відео з місця бойових дій, неправдиві повідомлення про евакуацію, мобілізацію, введення нових обмежень. Особливу небезпеку становить дезінформація, замаскована під «особисту думку» або «внутрішню інформацію». Вона активно поширюється в чатах громад, групах переселенців, на сторінках лідерів думок.
Фейки та дезінформація не залишаються безкарними. Відповідальність за них визначається одразу кількома нормами. Перше — це адміністративна відповідальність, передбачена статтею 173-1 КУпАП за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку. Штраф — від 170 до 510 гривень, однак у період воєнного стану поліція часто виносить протоколи, що передбачають більш суворі наслідки.
Друге — це кримінальна відповідальність. Стаття 436-2 Кримінального кодексу України передбачає покарання за поширення матеріалів, що виправдовують збройну агресію росії. Санкція — від 5 до 8 років позбавлення волі. Також застосовуються статті 109 (заклики до повалення державного ладу), 114-1 (поширення інформації про розміщення ЗСУ) та інші. У період воєнного стану ці статті трактуються жорсткіше, особливо якщо наслідком фейку є паніка або шкода обороноздатності.
До мене звернулась жінка, на яку було складено адміністративний протокол за публікацію в місцевому чаті повідомлення про «термінову евакуацію» з міста через нібито прорив лінії фронту. Інформація була неправдивою, але вона поширила її, «щоб попередити знайомих». У результаті — масова паніка в кількох районах, перевантаження ліній швидкої та поліції. Ми довели в суді, що вона не мала злого умислу, діяла через страх і непоінформованість, і суд обмежився попередженням. Але цей випадок став показовим, як звичайне повідомлення може спричинити хаос.
Чоловік опублікував у Facebook відео з колоною українських танків, що рухалася в напрямку зони бойових дій. У підписі до відео вказав населений пункт і час. Через годину позицію обстріляли. Йому інкримінували порушення статті 114-2 ККУ (несанкціоноване поширення даних про переміщення ЗСУ). Після залучення адвокатки вдалося довести, що публікація не була зумисною і не містила цілеспрямованого розголошення, але суд призначив умовне покарання. Цей кейс — реальне нагадування: будь-який ваш пост може коштувати комусь життя.
Блогери, журналісти та адміністратори груп несуть таку ж саму відповідальність, як і будь-який громадянин. Більше того — їхня публічність посилює вплив і шкоду, яку може спричинити фейк. Часто в межах кримінальних проваджень проводиться експертиза впливу контенту на громадську думку. Якщо встановлено, що текст чи відео спровокували паніку або дестабілізацію — відповідальність може бути значно серйознішою. Деякі справи доходять до позбавлення волі навіть без прямого заклику, лише за факт поширення.
Після 2022 року я особисто супроводжувала понад десяток справ, повʼязаних із фейками, «зливами» інформації, хибними тривогами. У деяких випадках вдавалося довести відсутність наміру. В інших — замінити обвинувачення на адміністративне правопорушення. Моя мета як адвокатки — не лише захищати, а й попереджати. Я надаю консультації, як правильно вести свої блоги, які фрази не можна вживати публічно, як реагувати на провокації в коментарях. Юридична грамотність — це найкраща профілактика відповідальності.
Якщо ви стали фігурантом справи або підозрюєте, що ваш допис міг спричинити юридичні наслідки — не чекайте виклику. Зверніться до адвокатки одразу. Також рекомендую звертатися у випадках:
Фейки — не жарти. І в умовах війни — це не лише аморально, а й злочинно. Якщо ви стали частиною інформаційного конфлікту або не впевнені, чи ваше повідомлення не порушує закон — зверніться за юридичною допомогою. Я допоможу вам вийти з ситуації з мінімальними втратами або запобігти їй взагалі. Кожне слово в мережі має вагу — тож варто мати поруч людину, яка підкаже, як не стати заручником власного допису.
Залишити відповідь