З початком повномасштабної війни в Україні правила гри на ринку праці зазнали суттєвих змін. Трудові правовідносини стали ще більш вразливими до обставин, що виникають у зв’язку з бойовими діями, евакуацією підприємств, скороченням виробництва чи переміщенням працівників. Проте звільнення у період воєнного стану не означає, що працівник втрачає свої права. Навпаки, держава намагається встановити запобіжники, які дозволяють працівникам, особливо тим, хто вимушено покинув місце роботи через війну, отримати належні компенсації та захист від незаконного звільнення.
У своїй практиці я часто стикаюсь із ситуаціями, коли роботодавці намагаються обійти закон, прикриваючись форс-мажором або складною економічною ситуацією. Саме тому завдання адвокатки — не лише захистити клієнта, а й надати зрозумілу інструкцію для кожного, хто потрапив у подібну ситуацію.
Згідно зі статтею 40 Кодексу законів про працю України, навіть у період воєнного стану роботодавець не має права звільнити працівника без наявних законних підстав. До таких відносяться зміни в організації виробництва, скорочення штату, несумлінне виконання трудових обов’язків, втрата довіри тощо. Однак на практиці деякі компанії використовують нечіткість формулювань як привід для масових скорочень.
Приклад із моєї практики: клієнтка Оксана, яка працювала бухгалтеркою у приватній компанії на Харківщині, отримала повідомлення про звільнення у зв’язку з «необхідністю оптимізації витрат». Проте жодних документів щодо скорочення штату чи ліквідації посади їй не надали. Завдяки юридичному супроводу вдалося довести незаконність звільнення, а також стягнути з роботодавця компенсацію за час вимушеного прогулу.
Навіть у надзвичайних умовах, багато працівників обирають шлях звільнення за власним бажанням — переїзд, зміна місця проживання, страх за власну безпеку. Проте не всі знають, що в період воєнного стану діє спрощена процедура для таких випадків: працівник має право розірвати договір у будь-який момент, навіть без попередження за два тижні, якщо має документальні підтвердження обставин, що унеможливлюють продовження роботи.
Один із реальних випадків: молода мама Наталя, яка з дитиною переїхала з Херсона до Львова, вирішила звільнитись через відсутність змоги працювати дистанційно. Роботодавець вимагав дотримання повного терміну попередження. Я допомогла зібрати всі документи (довідку ВПО, заяву до соцслужби) та грамотно оформити заяву про звільнення з посиланням на ст. 38 КЗпП. Результат — звільнення без зайвих ускладнень і збереження всіх компенсацій.
Право на компенсацію при звільненні зберігається і під час війни. До них належать:
Дуже важливо перевірити правильність розрахунку. У мене був випадок, коли клієнтці Світлані — касирці в торгівельній мережі — нарахували компенсацію без врахування 11 днів щорічної відпустки, які вона не використала до моменту звільнення. Після мого втручання і звернення до Державної служби з питань праці, компанія здійснила повний розрахунок із клієнткою.
Щоб уникнути помилок та втрат при звільненні, рекомендую дотримуватись наступного алгоритму:
Працівники, які змушені були залишити регіони через війну, мають додаткові гарантії. Закон №2136-IX передбачає збереження робочого місця для таких працівників, якщо роботодавець продовжує діяльність. У випадках неможливості дистанційної роботи або припинення діяльності підприємства — особа має право на допомогу з безробіття, навіть без внесків до Фонду.
Також, якщо працівник офіційно працевлаштований за кордоном у рамках тимчасового захисту — український роботодавець не має права звільнити його без контакту або на підставі «відсутності». Для цього має бути зібрана достатня доказова база, включно з листуванням, підтвердженнями відсутності на зв’язку, офіційними запитами. У моїй практиці був випадок, коли жінку, яка виїхала до Польщі з дітьми, звільнили нібито за «прогул». Завдяки грамотному збору доказів ми довели порушення процедури звільнення, і клієнтка отримала компенсацію за 2 місяці.
Складнощі виникають у випадках часткової зайнятості, випробувального терміну, сумісництва, строкових контрактів. Усі ці типи договорів потребують індивідуального підходу при звільненні.
Наприклад, строковий трудовий договір не може бути автоматично розірваний через війну. Лише за згодою сторін або за підставами, чітко передбаченими законом. Якщо працівник працював на 0,5 ставки — компенсації обчислюються пропорційно, але всі гарантії зберігаються.
Юридична допомога особливо важлива у випадках:
Я завжди раджу: не чекайте, поки ситуація стане критичною. Консультація з адвокаткою дозволяє швидко оцінити правове становище, зібрати потрібні документи та сформулювати чітку стратегію захисту.
Період воєнного стану — це випробування для всіх: як працівників, так і роботодавців. Але правове поле нікуди не зникає. Закон продовжує діяти, і його положення захищають найуразливіші категорії людей. Правильне оформлення звільнення, своєчасна виплата компенсацій і дотримання процедур — це не лише обов’язок роботодавця, а й запорука стабільності для кожної людини.
Звертайтесь до адвокатки вже сьогодні — і ви отримаєте не просто консультацію, а справжню підтримку, яка базується на досвіді, юридичній обізнаності та бажанні допомогти у складний період життя. Ваші права — під захистом, якщо за справу береться професіонал.
Залишити відповідь